Педагогам про культуру спілкування
Педагогічна діяльність досягає свого соціального призначення, коли в процесі навчання та виховання відбувається навчання взаємодії з різними людьми. В умовах перебудови суспільних відносин, оновлення життєвих процесів зростають вимоги до людей: їхньої відповідальності, дисципліни, компетентності, професійності, творчої активності.
Культурою педагогічного спілкування оволодівають лише працелюбні, допитливі люди, що перебувають у постійному пошуку.
Візьміть на озброєння декілька правил:
· педагогічне спілкування не терпить метушні, марнослів’я: слова не повинні розходитися з ділом;
· педагогічне спілкування – це вимогливість до себе та інших людей у всьому, що стосується навчання та виховання характеру;
· лаконічність, динамізм спілкування залежать від вашої внутрішньої зібраності: в справах, вчинках, мові;
· у будь-якій ситуації пам’ятати про обов’язок, чесність та порядність, а головне, про святість справи, якій служиш;
· гнів ніколи не повинен затьмарювати розум і душу: тільки безмежне терпіння, наполегливість і увага зможуть допомогти вам з честю вирішити поставлені в спілкуванні завдання;
· завжди вміти підсвідомо оцінювати міру свого педагогічного впливу, намагатися знаходити єдино правильний вихід з буквально кожної, навіть і неможливої, ситуації спілкування;
· учитель мусить уміти визнавати і виправляти свої помилки, допущені в спілкуванні;
· треба мати мужність, щоб переглянути свій метод, свою тактику спілкування, якщо воно не виходить або виходить погано;
· бути чуйним у спілкуванні – це означає вникати в переживання всіх, з ким маєш справу;
· бути відважним у спілкуванні – це означає не губитися й не ніяковіти в будь-якій атмосфері спілкування, якою б складною й непередбачуваною вона не була;
· слід завжди тверезо оцінювати дійсність, зокрема й особисті досягнення, щоб не впасти в манію величі, не зарозумітися після кількох успішних кроків педагогічного спілкування, і невдачі, щоб, не впадаючи у відчай, зуміти подолати їх.