Патріотичне виховання - це складова всього навчально – виховного процесу.
Проблема виховання громадянина постала перед людством тоді, коли виникла перша держава. І актуальною вона буде доти, поки держава існуватиме як соціальний інститут.Якісно нову демократичну державу можуть створити лише свідомі громадяни, які люблять Україну, свій народ, націю і готові самовіддано служити їх інтересам. Тому громадянсько-патріотичне виховання займає провідну роль у вихованні молодого покоління. Процес державотворення, національно-культурне відродження, оновлення і переосмислення життя в Україні вимагають нового бачення громадянського виховання учнівської молоді. В концептуальних засадах Державної програми "Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України" зазначено: "Мета сучасного освітнього процесу – не тільки сформувати необхідні компетенції, надати ґрунтовні знання з різних предметів, а й формувати громадянина, патріота; інтелектуально розвинену, духовно і морально зрілу особистість, готову протистояти викликам глобалізації життя".
Виховання особистості має бути спрямоване перед усім на розвиток патріотизму – любові та поваги перш за все до своєї сім’ї, навчального закладу, села, міста, держави. І проблема в тому, що молодь поняття "патріотизму" розуміє поверхнево. Тому завдання сучасної школи – формування громадянина-патріота, здатного розбудувати суверенну Україну, творчої особистості з високим рівнем інтелектуального і духовного розвитку. Громадянське виховання підростаючого покоління глибоко національне за змістом і носить державостверджуючий людинотворчий характер.
Пріоритетні напрями виховання:
· формування національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу;
· забезпечення духовної єдності поколінь;
· формування високої мовної культури;
· прищеплення шанобливого ставлення до культури, звичаїв, традицій усіх народів України;
· виховання духовної культури особистості;
· фізичний розвиток дітей і молоді;
· виховання поваги до Конституції, законодавства, державної символіки України;
· усвідомлення взаємозв'язку між ідеєю свободи, правами та громадянською відповідальністю;
· художньо-естетична освіченість і вихованість особистості;
· формування екологічної культури людини;
· розвиток індивідуальних здібностей і талантів;
· навички міжособистісного спілкування та підготовка молоді до життя в умовах ринкових відносин;
· основу національного виховання мають становити принципи гуманізму, демократизму, єдності сім'ї і школи, наступності та спадкоємності поколінь.
Методологічні засади національно – патріотичного виховання :
Основні положення Закону України «Про середню освіту»,
Національна програма виховання дітей та учнівської молоді в Україні.
Концепції національного виховання,
Концепції громадянського виховання,
Концепції формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді.
Закон України «Про захист суспільної моралі».
Конвенція ООН «Про права дитини».
В основу національно – патріотичного виховання покладено принципи
• самореалізації ;
• неперервності (передбачає використання виховних навичок протягом усього життя);
• наступності (є логічним продовженням соціального досвіду, духовної культури, моральних цінностей, які були й будуть базисом виховання й розвитку попередніх і прийдешніх поколінь);
• культуровідповідності (формує рівень загальної та духовної культури, світогляду);
• природовідповідності (виховання враховує індивідуальні особливості, темперамент, нахили, здібності, вікові особливості кожної дитини);
• гуманності ( визнання дитини найвищою цінністю, розуміння дитини, прийняття її такою, якою вона є);
• комфортності (створення сприятливих умов для виховання дітей, формування у них почуття власної значущості й необхідності);
• компетентності (гнучкість і доцільне використання педагогічних методів і прийомів);
• стимулювання (віра в сили та здібності дитини, заохочення до самовиховання й самовдосконалення).
У виховному процесі класні керівники використовують такі групи методів, як:
· методи формування свідомості (роз’яснення, бесіда, лекція, диспут, приклад);
· методи формування суспільної поведінки (громадська думка, доручення, створення виховуючих ситуацій);
· методи стимулювання діяльності та поведінки (змагання, заохочення, покарання);
· методи контролю та аналізу ефективності виховання .
Результати своєї роботи з національно – патріотичного виховання учнів бачимо в :
впровадженні новітніх виховних технологій;
розробці колективних творчих проектів;
підвищенні національної свідомості підлітків;
соціальній, психологічній, фізичній адаптація учнів у суспільстві;
формуванні особистісних рис громадянина України;
розвитку індивідуальних особливостей і талантів .
Усі учні почуваються комфортно в школі, з задоволенням приймають участь у виховних заходах, трудових акціях, тренінгах, мандрують визначними місцями України, відвідують вистави театрів, виставки, музеї.